Інтелектуальна власність: як захистити логотип, слоган чи онлайн-курс

Автор статті – адвокатка Адвокатського бюро Тетяни Венгаренко – Валерія Богданова

У сучасному бізнесі та сфері освіти інтелектуальна власність є одним із ключових активів. Саме слоган, логотип чи авторський онлайн-курс створюють унікальність бренду, вирізняють його серед конкурентів та формують довіру споживачів. Тому важливо знати, як правильно здійснити захист інтелектуальної власності для бізнесу та захист авторських прав, аби уникнути копіювання чи недобросовісного використання.

Нормативна база: Цивільний кодекс України, Закон України “Про авторське право і суміжні права” № 2811-IX від 01.12.2022 (далі- Закон України № 2811-IX).

Що таке логотип, слоган чи онлайн-курс

За змістом п.56 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2811-IX, твір – оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі.

Виходячи зі статті 6 Закону України № 2811-IX, об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема: 1) літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі; 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) музичні твори з текстом і без тексту; 4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 5) театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу; 6) аудіовізуальні твори; 7) тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами; 8) твори образотворчого мистецтва; 9) фотографічні твори; 10) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо; 11) твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень; 12) твори художнього дизайну; 13) похідні твори; 14) збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту; 15) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності; 16) комп’ютерні програми; 17) бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 18) інші твори.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що логотип, слоган, онлайн-курс є об’єктами авторського права, які підпадають під дію Закону України № 2811-IX та охороняються відповідно до вимог чинного законодавства.

Що кажуть суди?

Касаційний господарський суд, визначаючи дефініцію “ребрендингу” у постанові від 05.09.2024 по справі № 911/994/23 слово вказав, що до його складових як активної маркетингової стратегії, що передбачає комплекс заходів щодо зміни бренду входять: назви, логотипу, слогану, візуального оформлення, із супутньою зміною позиціювання.

Таким чином, слоган – це словесне позначення (коротка фраза чи гасло), що використовується для реклами або ідентифікації бренду. Це є елемент бренду та об’єкт інтелектуальної власності, який потребує правового захисту.

Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №922/2507/18, зазначив, що логотип – це графічний або текстовий символ, який представляє якийсь конкретний суб`єкт або об`єкт, наприклад – компанію, організацію, приватну особу або продукт. Нанесення торговельної марки, логотипу на товар здійснюється, зокрема, з метою його індивідуалізації, означення виробника, тощо.

Таким чином, логотип – це графічне позначення (зображення, шрифт, комбінація кольорів), яке ідентифікує Ваш бренд. Логотип є основою бренду і підлягає захисту через авторське право та реєстрацію торговельної марки (ТМ).

Онлайн-курс зазвичай включає: тексти лекцій, конспекти; відео та аудіозаписи; презентації, схеми, ілюстрації; практичні завдання, методики; дизайн і структура навчальної платформи. Усі ці елементи є об’єктами авторського права.

Це комплексний об’єкт інтелектуальної власності, адже включає різні види об’єктів авторського права.

Як захистити свої авторські права на такі об’єкти

Судовий експерт, патентний повірений Катерина Сопова зауважує, що у випадку зі слоганом, довгий слоган має більше шансів стати об’єктом охорони авторським правом, тоді як короткий краще захищати як торговельну марку (ТМ). При цьому, на відміну від ТМ, яка індивідуалізує товар, слоган спонукає його придбати.

Специфіка виникнення авторських прав на такі об’єкти зумовлена їхньою природою: вони виникають одразу з моменту створення незалежно від публікації чи реєстрації.

Водночас автоматичне виникнення прав не гарантує їх ефективного захисту. У випадку спору автору потрібно доводити факт створення твору та дату його виникнення. Це створює ризики для бізнесу – конкуренти можуть використати Ваш результат чи навіть зареєструвати його як торговельну марку.

Види захисту авторського права та інтелектуальної власності

1. Автоматичний захист

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на іншій об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та(або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім, випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.1,2 ст. 7 Закону України № 2811-IX, охорона поширюється лише на форму вираження об’єктів авторського права. Охороні підлягають усі оригінальні твори – оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження.

У силу вимог ч.1 ст. 437 ЦК України та ст.11 Закону України №2811-IX авторське право виникає з моменту створення твору. Первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Проте у разі порушення авторського права на твір автору все одно доведеться звертатися до суду.

2. Судовий захист

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України №2811-ІХ суб’єкти авторського права або суб’єкти суміжних прав для захисту своїх прав можуть звертатися до суду з вимогами про:

  • визнання авторського/суміжного права;
  • відновлення становища, яке існувало раніше;
  • припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
  • стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права;
  • відшкодування моральної шкоди, збитків (в т.ч. упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником), стягнення компенсації;
  • припинення підготовчих дій до порушення авторського права (в т.ч. призупинення митних процедур);
  • опублікування за рахунок порушника в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та/або суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень тощо.

Список не є вичерпним і автор може вимагати захисту свого права вжиттям інших заходів, передбачених законом.

Судовий захист часто є останнім кроком, однак саме він забезпечує реальне відновлення порушених прав і покарання порушників.

Що кажуть суди?

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 14 грудня 2019 року в справі № 761/12823/16-ц, від 18 травня 2022 року в справі №161/15786/16-ц, зазначено, що в авторському праві діє презумпція авторства. Її спростувати повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, і така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується.

Використання твору без зазначення імені автора є порушенням його особистого немайнового права інтелектуальної власності, але не є порушенням майнового права інтелектуальної власності суб`єкта такого права. Натомість використання твору без дозволу суб`єкта майнових прав інтелектуальної власності на цей твір є порушенням виключного майнового права такого суб`єкта, але не є порушенням особистого немайнового права інтелектуальної власності автора твору. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 755/22219/14 (провадження № 37510св18), на яку міститься посилання у касаційній скарзі.

Касаційний господарський суд у постанові від 12.03.2020 у справі №907/291/19 вказав, що зважаючи на приписи ГПК України щодо обов’язку доказування і подання доказів господарському суду, під час вирішення питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, факт використання об’єктів цих прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. Якщо права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав. У таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об’єкта суміжних прав. В іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного у заподіянні шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Отже, захист авторського права в силу закону зазвичай супроводжується судовим провадженням, яке потребує доказування свого авторства у судовому процесі. У таких справах важливе значення мають як первинні матеріали (чернетки, електронні файли з метаданими, публікації у відкритих джерелах), так і документи, що підтверджують офіційну реєстрацію авторського права чи договірне закріплення майнових прав. Судова практика виходить із презумпції авторства, проте відповідач може намагатися її спростувати, що зумовлює необхідність збирання й подання достатньої доказової бази. Водночас ефективність захисту залежить не лише від судового механізму, але й від попередніх превентивних заходів автора – належного оформлення прав на твір, його реєстрації та фіксації факту створення, що у сукупності забезпечує більш надійне відстоювання своїх інтересів.

3. Технічний захист

Для онлайн-курсів та цифрового контенту особливу роль відіграють технічні заходи. Це можуть бути водяні знаки, обмежений доступ до матеріалів, що унеможливлюють копіювання та слугують превентивним сигналом про наявність прав.

4. Адміністративний захист

У випадку незаконного використання твору в інтернеті автор може скористатися адміністративними механізмами. Більшість платформ, таких як YouTube, Facebook, Instagram чи освітні сервіси, мають системи скарг на порушення авторського права.

Крім того, існує можливість вносити об’єкти інтелектуальної власності до митного реєстру, що дозволяє зупиняти імпорт контрафактних товарів із логотипом.

Реєстрація торговельної марки (ТМ)

Щоб спростити доказування авторства, автор може зареєструвати твір у державному органі та отримати свідоцтво про авторське право. Така реєстрація не є обов’язковою, але значно підсилює позиції у спорах і дає можливість швидше та легше захищати свої права у суді чи адміністративному порядку. Реєстрації підлягають як окремі елементи (слоган як літературний твір, логотип як графічний, відео як аудіовізуальний), так і комплексні об’єкти, наприклад, онлайн-курс у цілому.

Де передбачено? Відповідно до статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб`єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень.

Як дії необхідно вчинити, щоб зареєструвати ТМ в Україні?

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, а саме: власні імена, літери, цифри, слогани, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб на ринку.

Фактично це може бути слово, зображення, рекламний слоган, оригінальна форма тари чи пакування або їх поєднання як окремо, так і разом, як в чорно-білому, так і кольоровому варіантах.

Реєстрація ТМ проводиться Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ).

Перед тим, як подавати пакет документів до УКРНОІВІ треба:

  • Провести попередній моніторинг на предмет унікальності Вашої ТМ і відсутності реєстрації її за іншими особами.

Як це зробити? Задля вказаних цілей можливе використання безкоштовного пошуку на сайті УКРНОІВІ за наступним посиланням. За вказаним посиланням можна перевірити схожість ТМ за назвою, графічними елементами чи комбінацією.

Також можете скористатись наступними ресурсами:

WIPO (Global Brand Database)

WIPO (Madrid Monitor).

  • Визначити клас товарів та послуг згідно з переліком Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП).

Як це зробити? Скористайтеся Базами даних (БД) та Інформаційно-довідковими системами УКРНОІВІ (ІДС) або зверніться до кваліфікованих юристів нашого Бюро задля визначення, у яких сферах Ви будете використовувати ТМ.

Увага! Можна реєструвати як в одному, так і в декількох класах. Чим більше класів, тим більш захищеною є ТМ. Однак, реєструвати ТМ краще тільки в тих класах, з якими дійсно пов’язана діяльність.

  • Підготувати пакет документів:
  1. Заява про реєстрацію торговельної марки (зразки);
  2. Зображення позначення, що заявляється;
  3. Перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП;
  4. Документи на підтвердження повноважень представника (якщо звертаєтесь не самостійно);
  5. Копія квитанції про сплату збору. За подання заявки сплачується збір розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення. Зазначений збір сплачується до дня спливу двох місяців від дати подання заявки. Під час розгляду заявки може вимагатись сплата інших зборів, передбачених Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.

Актуальні реквізити для сплати зборів та державного мита розміщено на офіційному вебсайті УКРНОІВІ – https://nipo.gov.ua/rekviziti/.

  • Подача заявки до УКРНОІВІ

Можна подати особисто/через представника.

Подайте документи до УКРНОІВІ, зробити це можна одним з наступних способів:

-через електронну систему СПЕЗ-1

-через електронну систему СЕВ ЗЕС

-у паперовій формі за посиланням.

  • Очікуйте експертизи

УКРНОВІ проводить формальну (перевірка заявки на відповідність формальним вимогам) та кваліфікаційну експертизи (перевірка відповідності ТМ умовам надання правової охорони).

Строк реєстрації 540 календарних днів.

  • Реєстрація ТМ та отримання свідоцтва

У разі успішного проходження етапів вище:

  • сплатіть державне мито за видачу та збір за публікацію про видачу свідоцтва
  • отримайте свідоцтво про реєстрацію ТМ.

Увага! Державне мито і збір за публікацію про видачу свідоцтва на торговельну марку потрібно сплатити протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу свідоцтва.

Нижче наведена порівняльна таблиця переваг та недоліків видів способів захисту авторських прав


Вид захистуПеревагиНедолікиПримітка
Д
О
С
У
Д
О
В
И
Й








Автоматичний-виникає автоматично з моменту створення; – не потребує складної процедури; -охоплює як особисті, так і майнові права автора– авторське право не дає виключного права у комерційному використанні; -конкуренти можуть зареєструвати схожий слоган як торговельну марку; -не забороняє використання подібних об’єктів у комерції, якщо вони зареєстровані як ТМ іншими; -довести копіювання у суді складно
Шляхом реєстрації ТМ-виключне право на використання в певній сфері товарів/послуг; – можливість забороняти конкурентам використовувати схожі фрази; -дозволяє вимагати компенсацію у разі порушення; – захист у комерційній діяльності; -можливість продавати франшизи іншим особам і регулярно отримувати від цього дохід– процедура реєстрації займає час (8–18 місяців); – витрати на державні збори
Договірний*-чітке визначення, хто є власником прав; -можливість отримувати ліцензійні платежі (роялті); -захист від претензій співавторів чи підрядників.-потребує грамотного юридичного супроводу (оформлення); -у разі відсутності договору права можуть залишитися у виконавця, а не у замовникаВикористовується, коли у створенні об’єкта бере участь кілька осіб
Технічний-ускладнює масове копіювання; -працює як превентивний інструмент-технічний захист можна обійти; -потребує додаткових витрат на спецалістівЗастосовується щодо захисту онлайн-курсів та цифрових об’єктів.
Адміністративний-швидке реагування; -не завжди потребує судових витрат-не всі порушення можна вирішити таким шляхом; -часто потребується підтвердження авторства (свідоцтво, договір)

Судовий-можна отримати фінансову компенсацію; -остаточне вирішення спору-довготривалі судові процеси; -значні судові витрати

*Основні форми договорів:

Авторський договір про передачу (відчуження) майнових прав – автор повністю /частково передає права замовнику (наприклад, дизайнер продав логотип).

Ліцензійний договір – автор дозволяє використовувати твір у визначений спосіб (наприклад, викладач дає дозвіл на використання лекцій у курсі).

Договір про створення за замовленням – спеціально для випадків, коли твір створюється під потреби замовника (логотип, курс «під ключ»).

Практичні поради від юриста

  • Фіксуйте процес створення (зберігайте чернетки, файли, дати).
  • Укладайте договори з усіма учасниками створення, де прописуйте належність та порядок передачі прав.
  • Ліцензійні умови користування: оприлюдніть правила доступу до курсу (заборона копіювання, передавання третім особам).
  • Реєструйте торговельну марку у потрібних класах.

Висновки: Слоган, логотип та онлайн-курс – це не просто елементи бізнесу, а стратегічні об’єкти інтелектуальної власності.
Їх належний захист забезпечує конкурентні переваги, підвищує вартість бренду та допомагає уникнути судових спорів.

Leave a comment

Scroll to top